На Русі в баню ходили усі або банні звичаї часів Київської Русі
Коли з'явилися перші лазні достеменно невідомо. У письмових
джерелах багатьох народів згадуються такі методи збереження здоров'я, як
парна. Пропонуємо зробити екскурс в історію нашого народу та
ознайомитися з банними традиціями Київської Русі.
У відпочинково-оздоровчому комплексі “Дача” неподалік від Львова можете
відчути благодатний вплив лазні на ваше здоров'я. Так само як це робили
наші далекі предки.
Згадки історичних першоджерел про банні звичаї Київської Русі
Факт існування лазень у містах Київської Русі ні у кого викликає
сумнівів. Непрямими доказами цього є літописні відомості, де баню
називали “мовь”, “мовня”, “мовница”, “мыльня”, “влазня” або просто
“баня” та знахідки археологами старовинних конструкцій.
Лазнею слов’яни користувалися вже у V-VІ ст. Коли Апостол Андрій
проповідував у Києві та Новгороді, то побачив там «схожих до варених
раків» людей, котрі «входили нагими до дерев’яних лазень, обливали себе
там, а потім брали віник і починали себе бити так, що ледве виходили
звідти живими. Тоді, обливши себе вже холодною водою, вони оживали».
Літописець Нестор зазначав про відвідувачів парної: “Не були мучені
ніким, самі себе мучили, робивши не обмивання, а муку”.
За договором князя Олега та Візантії, руські купці мали право
користуватися місцевими візантійськими лазнями. Такий акцент у договорі
свідчить про важливість для Русі банних традицій. Відоме повідомлення
літописця про помсту княгині Ольги древлянам за смерть чоловіка. Княжна
запросила їх до парної митися, після чого спалила. У Лаврентіївському
літописі згадуються бані доби Ольги, які мали назву істоки, ймовірно від
слова “витопити”.
У законах князя Володимира, хрестителя Русі, лазні називалися
«зведеннями для тих, що не можуть». Це були своєрідні лазарети. У 1091
році єпископ Єфрем, наказав створювати будови ― банні лікарні, і пускати
туди усіх безкоштовно. Інший лікар-чернець Агапіт зцілював недужих
різнотрав'ям і парною. Згідно з монастирськими уставами, немічних слід
було мити тричі на місяць. Внучка відомого володаря Володимира,
прозваного Мономахом – Євпраксія, яка з ранніх літ цікавилася народною
медициною, зауважила користь лазні для здоров’я. Збираючи різноманітні
цілющі трави, юнка готувала з них відвари й лікувала не лише знатних
бояр, а також бідних селян. Через добро, котре вона робила, у народі її
прозвали Добродією. Коли Євпраксію видали заміж за візантійського царя,
дівчина швидко вивчила грецьку мову та прочитала твори відомих грецьких
та римських вчених, ставши згодом видатною лікаркою. Візантійська цариця
наголошувала на користі бані для здорового тіла.
Як виглядали бані на Русі?
Археологічні джерела дають змогу уявити вигляд лазень тих часів. Це
був зруб із маленьким віконцем, низькими дверима і високим порогом.
Основний простір в приміщенні займала піч-кам’янка. На верх печі
насипали купу дрібного каміння, які використовували для нагріву води у
колоді. На випадок пожежі лазні ставилися якомога далі від житла ― на
краю садиби. Лазня будувалася спільно кількома господарями, зазвичай
трьома-чотирма. Ставили її на межі між сусідами.
17.11.2019
https://dachalviv.com.ua/na-rusi-v-baniu-hodyly-usi-abo-banni-zvychai-chasiv-kyivskoi-rusi
Коментарі
Дописати коментар